АКСІОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ ДЕРЖАВИ В ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІЙ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІЙ ТРАДИЦІЇ (КІНЕЦЬ ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.) ТА В ПОЛІТИЧНИХ ТВОРАХ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ 1940–1950 РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.66556/2522-4549.51.loboda-y1Ключові слова:
правова традиція українського народу, національна правова традиція, поняття держави, аксіологія права, аксіологія держави, правові інститутиАнотація
Метою дослідження є комплексний аналіз поглядів українських учених, які діяли в інтелектуальному середовищі західноукраїнських земель на зламі ХІХ–ХХ ст., а також у політичних творах періоду національно-визвольних змагань 1940–1950 років, з метою виявлення основ національної правової традиції та концептуалізації держави як правового або дотичного до права феномену. Дослідження спрямоване на визначення аксіологічного змісту державності у працях українських мислителів та встановлення взаємозв'язку їхніх поглядів з історико-політичним контекстом того часу. У роботі застосовано історико-правовий аналіз для вивчення джерел і документів, порівняльно-історичний метод для зіставлення позицій українських авторів з європейськими тенденціями, а також контент-аналіз політичних та наукових текстів для виявлення ціннісних ідеалів державності. Такий комплексний підхід дозволив реконструювати еволюцію поглядів на державу та право, виділити методологічні парадигми визначення цінності держави, а також простежити динаміку розвитку національної правової свідомості. Основні результати дослідження включають систематизацію аксіологічних підходів у працях М. С. Грушевського, Д. Донцова, П. Полтави, В. Старосольського та інших діячів української правової та політичної думки. Виявлено, що спрямованість їхніх концепцій відповідала загальноєвропейським тенденціям, але відображала специфіку політичної та історичної ситуації в Україні, зокрема проблеми державної незалежності, формування правових інститутів та моральних основ державності. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні аксіологічного дискурсу держави в українській політичній і правовій думці ХІХ–ХХ ст. та 1940–1950 рр., що дає змогу встановити взаємозв'язок між історичною ситуацією, ціннісними орієнтаціями та формуванням концепцій держави. Практичне значення роботи полягає у використанні висновків для сучасного осмислення державних та правових інститутів України, формування правової свідомості та підготовки наукових, освітніх і методичних матеріалів з історії українського державотворення та права.Посилання
1. Hrushevskyi, M. S. Pochatky hromadianstva (henetychna sotsiolohiia) [The Beginnings of Citizenship (Genetic Sociology)]. INSTITUT SOCIOLOGIQUE UKRAINIEN. 328 p.
2. Dnistrianskyi, S. (1923). Zahalna nauka prava i polityky [General Science of Law and Politics]. Praha: Naklad Ukrainskoho Universytetu v Prazi. Vol. 1. 397 p.
3. Dnistrianskyi, S. (1925). Pohliad teorii prava ta derzhavy [View of the Theory of Law and State]. Lviv: Naklad Naukovoho tovarystva im. Shevchenka. 63 p.
4. Dnistrianskyi, S. (1923). Nova derzhava [New State]. Viden–Praha–Lviv: Vydavnytstvo «Ukrainskoho Skytaltsia». 29 p.
5. Lypynskyi, V. (1954). Lysty do brativ-khliborobiv. Pro ideiu i orhanizatsiiu ukrainskoho monarkhizmu [Letters to the Farmers' Brothers. On the Idea and Organization of Ukrainian Monarchism]. New York: Bulava. 470 p.
6. Starosolskyi, V. (1923). Derzhava i politychne pravo [State and Political Law]. Podiebrady: Vydavnyche tovarystvo pry Ukrainskii hospodarskii akademii. 599 p.
7. Stsiborskyi, M. (1941). Demokratiia [Democracy]. Praha: Proboiem. 46 p.
8. Litopys Ukrainskoi povstanskoi armii [Chronicle of the Ukrainian Insurgent Army]. (1980). Toronto: Vydavnytstvo «Litopys UPA». Vol. 8. 319 p.
9. Poltava, P. (1994). Khto taki bandertsi ta za shcho vony boriutsia [Who are the Banderaites and what are they fighting for]. Drohobych: Vidrodzhennia. 62 p.
