ПАТЕНТУВАННЯ НАУКОВИХ РОЗРОБОК У МІЖНАРОДНОМУ ТА ВІТЧИЗНЯНОМУ ВИМІРІ

Анотація

У статті досліджено правові засади патентування наукових розробок у міжнародному та вітчизняному вимірі з урахуванням специфіки трансферу результатів наукових досліджень у сферу практичного використання. Проаналізовано положення Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 року № 3687-XII, зокрема вимоги щодо патентоздатності винаходу (новизна, винахідницький рівень, промислова придатність) та порядок подання заявок до Українського інституту інтелектуальної власності (Укрпатент). Досліджено міжнародну патентну систему, зокрема Договір про патентну кооперацію (PCT) від 19 червня 1970 року, Паризьку конвенцію про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року та Європейську патентну конвенцію від 5 жовтня 1973 року, та визначено можливості їх використання вітчизняними науковцями для міжнародного патентування наукових розробок. Розглянуто правовий режим так званих службових винаходів, створених у зв'язку з виконанням трудових обов'язків або за завданням роботодавця, з урахуванням положень статей 9 та 429 Цивільного кодексу України та статей 6–9 Закону про охорону прав на винаходи. Проаналізовано проблеми комерціалізації патентів наукових установ, зокрема питання розподілу прав між науковцем-винахідником та установою-роботодавцем, а також механізми ліцензування та передачі патентних прав. Обґрунтовано необхідність удосконалення правового середовища для патентування та комерціалізації наукових розробок з урахуванням міжнародного досвіду трансферу технологій, зокрема моделі Акту Бая-Доула (Bayh-Dole Act) 1980 року (США), що надав університетам право патентувати та комерціалізувати результати досліджень, проведених за рахунок державного фінансування, та сформульовано пропозиції щодо адаптації подібної моделі до українських умов.