Шляхи вдосконалення інституційних основ сталості судової влади для зміцнення державного правопорядку
DOI:
https://doi.org/10.66556/2522-4549.51.sopilnyk-l1Ключові слова:
сталість судової влади, інституційні основи, Вища рада правосуддя, модель судового врядування, фінансова автономія, воєнний стан, судова реформа, «гнучка сталість»Анотація
Стаття присвячена комплексному аналізу шляхів вдосконалення інституційних основ сталості судової влади для зміцнення державного правопорядку. Метою дослідження є обґрунтування інституційного каркасу, здатного забезпечити дієздатність судової системи як у звичайних, так і у надзвичайних обставинах, включаючи воєнний стан. У роботі застосовано порівняльно-правовий метод, інституційний аналіз та системний підхід до вивчення моделей судового врядування в Європі. Розглянуто чотири базові типи судового врядування: модель ради правосуддя, модель судової служби, модель міністерства юстиції та гібридну модель. Проаналізовано досвід функціонування судів під час воєнного стану в Україні, включаючи зміну територіальної підсудності для понад 169 судів та переміщення 468 суддів. Досліджено інституційний механізм добору суддів із залученням міжнародних експертів. На підставі аналізу запропоновано концепцію інституційного вдосконалення, побудовану на трьох взаємопов'язаних елементах: розмежуванні «звичайного» і «надзвичайного» режимів функціонування судової системи; створенні при Вищій раді правосуддя координаційного механізму з питань сталості; зміцненні фінансової автономії судової влади через конституційне закріплення мінімального рівня бюджетного забезпечення. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні моделі «гнучкої сталості» судової влади, де жорсткість правової рамки поєднується з пластичністю етичної та культурної інфраструктури. Практичне значення полягає у можливості використання висновків для формування стратегії реформування судової системи України.Посилання
1. Uhrynovska O., Vitskar A. Administration of Justice during Military Aggression against Ukraine: The 'Judicial Front'. Access to Justice in Eastern Europe. 2022. Vol. 5, No. 3(15). P. 194–202. DOI: 10.33327/AJEE-18–5.3-n000310.
2. Prytyka Yu., Izarova I., Maliarchuk L., Terekh O. Legal Challenges for Ukraine under Martial Law. Access to Justice in Eastern Europe. 2022. No. 4(16). DOI: 10.33327/AJEE-18–5.4-n000329.
3. Castillo-Ortiz P. J. Judicial Governance and Democracy in Europe. SpringerBriefs in Law. Cham : Springer, 2023. 113 p. DOI: 10.1007/978–3-031–20190–5.
4. Aarli R., Sanders A. Judicial Councils Everywhere? International Journal for Court Administration. 2023. Vol. 14, No. 2. Art. 3. P. 1–34. DOI: 10.36745/ijca.487.
5. Garoupa N., Ginsburg T. Guarding the Guardians: Judicial Councils and Judicial Independence. American Journal of Comparative Law. 2009. Vol. 57, No. 1. P. 103–134. DOI: 10.5131/ajcl.2008.0004.
6. Castillo-Ortiz P. J. The Politics of Implementation of the Judicial Council Model in Europe. European Political Science Review. 2019. Vol. 11, No. 4. P. 503–520. DOI: 10.1017/S1755773919000298.
7. CCJE. Opinion No. 24 (2021): Evolution of the Councils for the Judiciary. Strasbourg : Council of Europe, 2021.
8. ENCJ. Report on Independence, Accountability and Quality of the Judiciary 2022–2023. Ljubljana, 2023.
9. Venice Commission. Compilation of Venice Commission Opinions concerning Courts and Councils of Justice. CDL-PI(2023)020. Strasbourg, 2023.
10. Cheesman S. J., Badó A. Judicial Reforms and Challenges in Central and Eastern Europe. International Journal for Court Administration. 2023. Vol. 14, No. 2. Art. 5. DOI: 10.36745/ijca.532.
11. Hooper A., Hoppe T., Matos J. I. To Trust is to Choose: International Experts Vetting Candidates for Public Office. Verfassungsblog. 2021. DOI: 10.17176/20210423–165325–0.
12. Prytyka Yu., Zahrebelna B. Territorial Jurisdiction of Ukrainian Courts in the Conditions of Martial Law. International Journal for Court Administration. 2026. Vol. 16, No. 3. Art. 7. DOI: 10.36745/ijca.625.
13. Ovcharenko O. et al. The Judiciary in Ukraine and Challenges of Wartime. Israel Law Review. 2025. P. 1–27. DOI: 10.1017/S0021223725100046.
14. Ginsburg T., Versteeg M. The Bound Executive: Emergency Powers During the Pandemic. International Journal of Constitutional Law. 2021. Vol. 19, No. 5. P. 1498–1535. DOI: 10.1093/icon/moab059.
15. CEPEJ. European Judicial Systems: CEPEJ Evaluation Report – 2022 Evaluation Cycle. Strasbourg : Council of Europe, 2022.
16. Expert-Foulquier C. The Financial Independence of the Judiciary in France. International Journal for Court Administration. 2020. Vol. 11, No. 1. Art. 6. DOI: 10.36745/ijca.300.
17. Viapiana F. Pressure on Judges: How the Budgeting System Can Impact on Judge's Autonomy. Laws. 2018. Vol. 7, No. 4. Art. 38. DOI: 10.3390/laws7040038.
18. Kondratova I., Korotenko T. Towards Modern Challenges in Financing the Judiciary. Access to Justice in Eastern Europe. 2020. No. 2/3(7). P. 134–147. DOI: 10.33327/AJEE-18–3.2–3-a000030.
19. Городовенко В. В. Інституційна незалежність судової гілки влади в Україні: конституційно-правовий аспект. Вісник Конституційного Суду України. 2021. № 1. С. 81–92.
20. Дрозд О. Ю., Сорока Л. Місце і роль апарату суду в організаційному забезпеченні діяльності суду. Науковий вісник МГУ. Серія: Юриспруденція. 2023. № 61. С. 126–129. DOI: 10.32841/2307–1745.2023.61.25.
21. Кучук А. М. Публічне адміністрування в системі судів України в умовах трансформації публічної влади. Проблеми сучасних трансформацій. 2025. № 17. DOI: 10.54929/2786–5746–2025–17–02–04.
