Принципи сталості судової влади в умовах воєнного часу та повоєнного відновлення: ідентифікація та обґрунтування

Анотація

Стаття присвячена ідентифікації та обґрунтуванню принципів сталості судової влади в умовах повномасштабної збройної агресії та повоєнного відновлення. Актуальність дослідження зумовлена безпрецедентними викликами, які постали перед судовою системою України після 24 лютого 2022 року: руйнування судової інфраструктури, масове переміщення судів, кадрова криза та деформація нормативного поля надзвичайними заходами воєнного стану. Понад 72 судові будівлі зазнали фізичних пошкоджень, юрисдикцію 132 судів було передано іншим судам, що поставило під сумнів саму здатність судової системи виконувати свої конституційні функції. Метою дослідження є формулювання системи принципів, що визначають онтологічне ядро судової влади – її здатність залишатися функціональною та правовою навіть за радикальної зміни зовнішніх умов. Методологія дослідження базується на поєднанні діалектичного, порівняльно-правового та системно-структурного методів, а також аналізі нормативних актів, судової практики та міжнародних стандартів, зокрема рекомендацій Венеціанської комісії, практики ЄСПЛ та документів ЄС. У результаті дослідження ідентифіковано п'ять принципів сталості судової влади: невідступність правового захисту, процесуальна гнучкість без втрати якості, морально-етична опора та патріотичний вимір, відповідальність перед суспільством і міжнародними стандартами, інституційна стійкість і готовність до реформування. Доведено, що ці принципи утворюють цілісну матрицю, в якій класичні засади незалежності та безсторонності доповнюються вимогами адаптивності, моральної легітимності та синхронізації з міжнародними стандартами. Зроблено висновок, що запропонована матриця є ефективним інструментом оцінки будь-яких реформаторських рішень з позиції їх відповідності фундаментальним засадам судової сталості та може бути використана як у науковому, так і в практичному вимірі.