Структурно-функціональний аналіз професійної правосвідомості судді: теоретико-правовий вимір

Анотація

У статті здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз структури та функцій професійної правосвідомості судді як самостійного об'єкта наукового дослідження. Актуальність теми зумовлена тим, що в умовах триваючої судової реформи та євроінтеграційних прагнень України особливого значення набуває не лише інституційне оновлення судової системи, а й якісне перетворення суб'єктивної складової правосуддя – правосвідомості суддів. Мета дослідження полягає у систематизації наявних теоретичних підходів до визначення структури правосвідомості судді, обґрунтуванні доцільності розширення її традиційного трикомпонентного складу та виявленні функцій, що кореспондують запропонованим структурним елементам. Методологічну основу становлять загальнонаукові та спеціальні юридичні методи: діалектичний, системно-структурний, порівняльно-правовий та герменевтичний. Доведено, що традиційна модель, яка зводить структуру правосвідомості до правової ідеології, правової психології та правової поведінки, є недостатньою для характеристики специфіки суддівської діяльності. Обґрунтовано необхідність включення до структури трьох додаткових елементів: суб'єктів формування і розвитку правосвідомості, рівня правового нігілізму та впливу зовнішньополітичного вектору державної політики. Відповідно запропоновано розширити перелік функцій правосвідомості, доповнивши загальновизнані пізнавальну, оцінну та регулятивну функції комунікативною, гармонізаційною, опірною та правопросвітницькою. Сформульовано авторське визначення поняття «професійна правосвідомість судді» як динамічного соціально-психологічного конструкту, частково врегульованого нормами судового права. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення нормативно-правового забезпечення формування суддівського корпусу, підготовки суддів та розробки навчальних програм Національної школи суддів України.